Віктор Мікла – інтерв’ю

Орієнтовно сім-вісім місяців тому в мене взяли інтерв’ю. На даний момент, опублікували лише дві частинки… Маркетинг….. Думаю варто все ж таки мати повну картину.

Отже повний варіант.

 

Перелік запитань та відповіді:

Коротка біографія.

Батько мій – міжнародно признаний професор. Мама – математик по освіті, корінням з німеччини (мій дід володів німецькою, та й національністю був німцем). Мої батьки  спілкуються на 4-ох мовах. Саме завдяки корінням та батькам, в мене є певні якості, які допомагають мені по життю.

Народився я в м.Мукачево, Закарпатської області. В школу та університет ходив в м.Ужгород.

Завершив Фізічний Факультет з відзнакою. Був певний час студентом по обміну в Будапешті в університеті ELTE (де вчився та здавав іспити на угорській мові – було цікаво повчитись в іншій країні, з іншим підходом до навчання навіть в тому, що ти можеш сам  обирати собі викладачів). Пройшов успішно аспірантуру, здав всі іспити, був готовий вже повністю з кандидатською. Вирішив на той момент не займатись науковою діяльністю – бачив себе в інших напрямках.

Вже з 3-го курсу університету працював (після університету, на півставки). Був відповідальним в Держкомісії по Цінним Паперам та Фондовому ринку за всі питання по ІТ – починаючи від обладнання, завершуючи задачами по базам даних, тощо.

Порядка 4 роки був викладачем в МАУПі – працював як викладач по ІТ напрямкам різним, так і відповіадльний за технічні питання, адміністрування, проведення різних курсів.

Поки вчився в аспірантурі, також працював по ІТ напрямку. Та це вже була міжнародна компанія, і додатково з’явились обов’язки по системам ERP з різними бізнес процесами компаніі + відповідальність за невеличкий ІТ колектив.

На даний момент досвід в міжнародних компаніях складає більше 22 років на керуючих посадах. Це досвід по ІТ в комбінації з досвідом по Supply Chain (робота з клієнтами, постачальниками, планування потужностей та виробництва, прогнозування, склад, транспортування, сертифікації, міжнародні аудити (в тому числі різні ISO, OHSAS,…), митниця, тощо.

Володію 7-ма мовами (англійська, угорська, словацька, чеська, російська, українська, польська). Німецька в процесі розвитку (розумію, спілкуюсь але це ще не те…).

Компанію Boost Solutions започаткував навесні 2015 року.

 

Як вдалося стати ТОП менеджером в Німецькій компанії (історія карєри)?

Пропрацювавши по ІТ напрямку більше 3-х років в міжнародній компанії (а до тих пір по ІТ в Українських компаніях досвід близько 6 років), мені запропонували очолити Логістику. Після ще 4-х років мене запросили в іншу міжнародну компанію. Було важко вирішити – дуже подобався і колектив, і компанія де я працював, в той самий час я розумів що тут я зробив вже багато. І на новому місці я мав більше повноважень та можливостей, і я бачив що там можу зробити ще більше.

В мене був постійний ріст. Ріст – для мене завжди означав додаткові обов’язки та цілі, які потрібно було досягати. Мені додавали відповідальність за додаткові відділи, процеси, потім додатково завод інший, потім відповідальність по Європі, тощо.

Остання позиція – займав посаду глобальну на міжнародній компанії близько 4 років, відповідав за 12 заводів (кожен з яких близько 2500 чоловік) по Supply Chain Management на 3 континентах, в 10 країнах. Додатково мав відповідальність по впровадженням, змінам та вдосконаленням в програмному забезпеченні складних бізнес процесів.

В першу чергу дивився прагматично та реально – що я приношу і можу принести компанії. Завжди питав себе – навіщо я тут і що хорошого це приносить компанії. На протязі 20 років (це досвід роботи саме на міжнародних компаніях) – було багато різних ситуацій. Оскільки з усіх ситуацій на протязі цих років знаходив коректні рішення, а також працював відповідально, ми мали постійно хороші результати – за ці всі роки в мене був потійний ріст по карєрі.

 

Що дало Вам конкурентні переваги (яких зусиль докладали, через які кризові моменти проходили, що (які риси, знання, навики) вважаєте Вам допомагали?

Знаєте, на протязі свого життя мав постійно різні виклики.

Скільки себе памятаю – постійно вчусь. А також маю чітку націленість на результат.

Дуже багато літератури читав та читаю. Проходив різні навчання Hard and Soft skills (іноді це було те, що було організовано компаніями, але більше було ініціативи та активності в цьому моєї). Також на практиці багато чого освоїв, оскільки «залазив» в такі деталі, в які керівники не часто влазять. Вирішував питання які не відносились до моїх обов’язків (інші напрямки). Бачив необхідність і можливість – брався і вирішував.

Кризові ситуації були звісно. І вони давали дуже багато для росту:

  • Отримання задач, які на перший і навіть на другий погляд здаються взагалі недосяжними
    • Наприклад за рік зробити трансфер відповідальностей великих заводів з Угорщини в Україну. По плануванню виробництва, роботі з клієнтами, роботі з постачальниками, в яких було обмежений опис по процесам, в той самий час дуже багато клієнтів та постачальників, і звісно відсутнє бажання передавати ці відповідальності
  • Різні ситуації з колегами, як на рівні керівників, так і коллег з моїх напрямків, так і вищого керівництва
  • Поставте німцям, угорцям, словакам, азіатам, американцям, мексиканцям керівника Українця. Різні менталітети, різна картина світу та сприйняття
  • Ситуації, коли мене підвищували і потрібно було адаптувати до змін тих колег, які звикли до інших моїх відповідальностей
  • Виклики постійні по вдосконаленню та набуттю знань, в сферах які не вивчав раніше
    • До прикладу –робота по комплексним бізнес процесам та розробка рішень ІТ для них, автоматизація, digital transformation, big data, робота з клієнтами, робота з постачальниками, проект менеджмент, транспортування, специфіки різних країн та їх законодавства, все що стосується контрактів, паралельно розвиток по Soft & Hard skills
  • Доповнення відповідальністі за колективи з різним менталітетом, іншим законодавством
  • Доповнення відповідальністі за результати колективів, які розташовані в різних країнах

Перевагу давало, що знаходив варіанти, при яких завжди досягали більше ніж те, що ставилось в цілі (хоча цілі були дійсно нелегкими).

 

 

Які поради дасте тим, хто хоче побудувати успішу кар’єру?

  • Small improvements each day (маленькі покращення щодня)– робіть щодня невеличкі покращення.
  • Challenge taken – challenge performed (виклик взято – виклик виконано)– беріть виклики. Те що не робили раніше. Це дає ріст та збільшення кругозору. В той самий час не беріть на себе забагато викликів, оскільки їх потрібно виконати, а не завалити.
  • You should hear, not only listen (маєте чути а не тільки слухати)–важливо чути а не тільки слухати. Розуміти про що мова та в чому питання. Якщо не розумієш – розбиратись, читати, навчатись, …
  • Better pro-active, than re-active  (краще бути проактивним ніж реактивним)– Реактивність – це реагування на те, що відбувається. Проактивність – передбачення можливих ситуацій та наслідків, і випередження їх. Можна ще по іншому пояснити – пожежогасіння звісно може дати та дає певні результати, але кращі результати дає випередження тієї самої пожежі.
  • Never stop learning, reading (постійно вчіться, читайте)– обов’язково, навколишній світ не стоїть на одному місці. Він постійно змінюється, а в наш час – ІТ дало можливість ще швидше освоювати чи поширювати інформацію. Швидкість змін росте.

 

Які поради дасте майбутнім СЕО?

  • Learn to sell (навчіться продавати)– це дуже важливий skill для CEO. Важливо для навиків підприємництва, для лідерства, для вибудови чогось нового.
  • Get uncomfortable  (створіть незручності)– дає великий досвід, а також розуміння. Приклад. Як ми робили постійні вдосконалення процесів? Наприклад беремо запаси. Визначаємо для себе категорію запасів з якою працюємо. Знижуємо. Дивимось що відбувається. Якщо нічого– знижуємо далі. До моменту виникнення нестачі. Повертаємо запас на попередній рівень, цим клієнт не відчуває впливу змін Ваших процесів. Аналізуємо причину виникнення нестачі. Усуваємо причину. Знову знижуємо. І так далі. По різним процесам.
  • Fresh eye principle (принцип «незаангажованого ока»)– використовують для вирішення ситуацій коли вже не бачиш в чому проблема та що з нею робити. Як це робиться – зазвичай запрошують ззовні когось, хто з досвідом по процесу, але не бачив Ваші процеси раніше. Оскільки він не бачить щоденних проблем – може бачити картину процесу «свіжим оком». Та запропонувати виходи.

Ще один варіант, котрий мені подобається краще. Але використовую обидва варіанти на практиці. Коли сам керівник багато подорожує, бачить різні компанії, різні виклики, різні підходи до рішень ситуацій, а також результати до яких ці підходи призвели. Приклад – тепер дуже популярний напрям по digitalization, digital transformation, automation. За цей та попередній рік я бачив дуже багато випадків, коли ці проекти зробились, зробились не вірно (це ж популярно), і це не призвело до очікуваного результату для клієнтів. Те, що я бачив, дає мені додаткову експертизу та розуміння, а також можливість не наступати на ті самі «граблі».

  • Invest in your knowledge (інвестуйте в свої знання)– на це нелегко знаходити час чи можливості. Але це необхідне. Без додаткових пояснень.
  • Concentrate on big picture (концентруйтесь на великій картині)– по різним причинам можна втратити концентрацію на велику картину до якої прагнете. По причині того, що необхідно глибоко зануритись в процес, рішення, деталі (особливо стосується часу, коли Ви знаходитесь в FireFightingMode– в процесі/фазі пожежогасіння). Не забувайте ніколи, який саме бізнес хочете збудувати, який ринок підкорити, які продукти та сервіси? На яких цінностях? Які продукти чи сервіси приносять більше профіту? Які найбільш стійкі?

 

Як почали працювати в ІТ?

Для початку – хто мене «заразив ІТ» – це мій друг з дитинства. Це було ще в школі. І ми по сьогоднішій день підтримуємо дружні стосунки.

Після цього – мені завжди було цікаве ІТ.

Причина – неймовірно широкі можливості. Доречі, на час коли я починав в ІТ, не було ще тепершньої популярності.

З ІТ практично можна вирішити та покращити дуже багато питань в різних сферах життя та бізнесів.

Перша робота була вже з 3-го курсу університету (на півставки після навчання) – це було Територіальне Управління Цінних Паперів та Фондового Ринку. Відповідав там за всі питання по техніці, базам даних, тощо.

 

Чому прийняли таке рішення?

Вдома не було комп’ютера 🙂

Звісно мені було і цікаво і хотілось займатись чимось практично, а не тільки вчитись в університеті.

 

Чому створили компанію в Україні, з чого все починалось, яка історія створення компанії?

З багатьох знайомих я виїхав за кордон один з останніх, хоча мав можливості вже дуже давно.

Хочеться щоб ті позитивні речі, які є за кордоном були і у нас також.

Компанія створена навесні 2015 року і ми починали з 5 працівників. На даний момент компанія Boost Solutions нараховує більше 50 працівників, має офіси в Києві, Ужгороді, Німеччині.

 

Як виникла така ідея?

Я завжди був активним. І започатковував бізнеси (певні з них існують і тепер), сам робив частину роботи, а також використовував допомогу і програмістів і компаній.

Постійно стикався з тим, що з виконанням замовленнь до кінця практично в 90% випадків були нюанси. По часу, по якості, по бюджету який був домовлений (і змін в завданнях не було від мене), по відповідальності і доведенню його до кінця, тощо. І це було як з окремими фрілансерами так і з компаніями з хорошим штатом працівників та відгуками.

А потім, з досвідом добавилось розуміння завдяки роботи по бізнес напрямкам, що саме має  ІТ компанія приносити клієнтам. Які саме цінності, підходи, експертиза та розуміння мають бути в цій компанії.

 

В чому різниця між управлінням людьми у виробничих компаніях і в ІТ?

В Україні відрізняєтся суттєво по декільком причинам:

  • занадто велика популярність ІТ напрямку в Україні
  • велика частина кадрів в цьому напрямку знаходиться суто по причині коштів, а не по причині «це моє»
  • по причині високих зарплат в сфері ІТ, які аж ніяк не можна порівняти з зарплатами в інших галузях (в більшості країн нема такої різниці)
  • по вищезазначеним причинам, управління персоналом в сфері ІТ дуже відрізняється в Україні від інших

Корені цього беруть початок в інвестуванні. В нас по історії – інвестиції йдуть по популярним напрямкам, чи тим напрямкам які виглядають популярними. Оскільки довгострокове інвестування в нас було завжди дуже ризикованим – дивимось на короткий період. Нажаль часто ті, хто створюють компанії – створює напрям не по цінностям а по причині наявності коштів та бажанню інвестування в щось. І різницю пробують створювати саме лише фінансовими мотиваторами (як для клієнтів так і для працівників), або створенням іллюзії. На жаль саме по цій причині за останні роки Україну за кордоном по напрямкам ІТ вже не сприймають серйозно – догрались. Тому, що неякісно та невчасно робили продукти. Хоча раніше ситація була навпаки – Україна була відома рівнем спеціалістів по ІТ.

Не дуже приємно бачити, що самі ускладнюємо додатково ситуацію. Певні сайти, на яких деякі працівники галузі ІТ, думаючи що «опускають» працедавців – опускають самі себе і всю індустрію. Замість того, щоб поставити все на хороший рівень і повернути свою репутацію.

Вважаю, що за певний час це все вирішиться позитивно, і ті хто не має бути в цій сфері – не буде займатись цим. Щороку відкривається та закривається багато різних компаній в ІТ. Бачу дуже багато резюме таких, де спеціалісти працюють по декілька місяців (про причини, які стоять за цим – можна написати окрему статтю, починаючи з причин роботодавців, завершуючи креативом самих працівників).

Якщо оцінювати без цього фактору – результатом роботи що Виробничої, що ІТ компанії є продукт/сервіс. Кожен продукт має свою цільову адиторію, специфіку і виготовлення, і контролю якості, і планування, …

По управлінню додам. В першу чергу важливо те, чим ти займаєшся – це має подобатись. Лідер має ці навики розпізнати і підтримати/підштовхнути в правильному напряку.

На тему по персоналу пишуть цілі книги та теорії – про покоління, про управління, про поставлення цілей, про різний менталітет, тощо.

 

З якими проблемами стикаєтесь, які шляхи їх вирішення бачите?

За останні 12 років я багато подорожував по роботі по світу. Працював з багатьма менталітетами, а також країнами на різних стадіях розвитку.

Одне з самих яскравих вражень – це Китай. Коли вперше я поїхав туди (це було орієнтовно років 10 тому) – це була дійсно бідна країна. Чого вони досягли за останні роки – це просто неймовірно. Економіка, рівень життя, навіть екологія, та практично все дуже сильно покращилось.

До чого це я? До того, що по їхньому словнику, слово «проблема» означає «можливість».

Вже давно не сприймаю слово проблема, як в нас це прийнято. Для мене це все виклики.

Викликів вистачає.

Україна продає ресурс – час роботи програміста. Але чим далі тим менше це ринок цікавить. Ринок цікавить реальне рішення бізнес питань, і коректне рішення, щоб у бізнеса з цього був результат очікуваний. На якій мові програмування це зробиться – це не те питання, котре в пріоритеті цікавить клієнта.

Саме це розуміння у нас в Україні має випрацюватись. Ми маємо розуміти бізнес процеси та потреби клієнтів. І бути націлені саме на них.

Важко, оскільки індустрії в країнах СНД суттєво відстають по процесам від Європи, Сполучних Штатів, Азії. Для коректної оцінки, що необхідно клієнту – потрібно знати їхні процеси та їхній рівень.

Це самий великий виклик. Рішення – підтягати рівень. Всіма можливими методами. Хоча це нелегко – ми в Україні вважаємо себе самими розумними 🙂

 

Що на Вашу думку буде основною тенденцією в розвитку ІТ галузі?

Є багато статей та аналітики про те, що відбувається на різних ринках.

В США посилки розсилають задопомогою літаючих дронів. В Амазоні повністю автоматизовані склади. Агробізнес автоматизує не тільки збір врожаю – є вже датчики для оцінки стану рослин, для визначення всіх необхідних параметрів для них, та для оптимального врожаю. Виробничі індустрії автоматизують багато виробничих процесів, і не тільки виробничих, але й офісної відповідальності. По здоров’ю – несчислена кількість проектів яка направлена на покращення нашого життя.

Однозначно ІТ змінювало наше життя в минулому, і ще змінить його і в майбутньому.

 

Як спеціаліст в побудові процесів, розкажіть навіщо компаніям вибудовувати процеси, які підходи використовувати, на що орієнтуватись, як перевіряти якість процесів, що допомагає компанії бути більш ефективною?

Ух…

Знаєте, маю до цього власний підхід. Я не вважаю що створені ідеальні процеси чи інструменти всім підходять. Практика показує – не підходять. Кожній компанії потрібно різне. Це залежить від дуже багатьох факторів.

Переконаний, що в залежності від того, на якій стадії компанія знаходиться, де вона розташована, які цілі собі ставить – залежить що саме необхідно робити. Якщо до Вас приходять і кажуть – встановите цей інструмент, і у Вас буде все ідеально – це не так. Важливо правильні підходи, інструменти та процеси підібрати під поточну ситуацію та стадію розвитку, в якій ця компанія знаходиться. Можна порекомендувати взяти певний інструмент (яких на ринку багато) а він компанії принесе лише мінус, оскільки процес розроблений на інший розмір компанії, іншу стадію розвитку, інший ринок та потреби, тощо.

Як приклад тендерна система. Якщо це маленька компанія, великий процес та купа підтверджень в процесі вибору, наприклад постачальника, зробить його не гнучким, ресурсо затратним. Якщо це більша компанія і в процесі задіяні багато різних відділів – ситуація інша. Знову ж таки – залежить від величини коштів, на які цей процес впливає.

Якщо дуже-дуже стисло.

Використовую часто Value Stream Mapping & Value Stream Design. Якщо його правильно робити, він допомагає знайти поточні проблеми, а також вибудувати майбутні процеси. І паралельно розписати ActionList, і пропрацьовувати його в циклі PDCA

Обов’язково розраховую ROI.

 

Що вважаєте своїми основними принципами в роботі?

A fool with a tool is still a fool

Дурень з інструментом – все ще дурень

Коли б я не обирав інструмент для будь-якої задачі – ніколи не обираю без глибокого розуміння його функціоналу, а також саме як він працює та що дає. Те саме стосується колег – радий що є популярний інструмент. Але якщо ти не розумієш що і як інструмент робить – то цей інструмен ні в чому не допопоже. А також без розуміння – чи зможеш ти обрати правильний для тебе інструмент?

 

Quality first

Якість в першу чергу

Зробити продукт так, щоб він не працював або працював неякісно? Так, можна. Так само як можна неїстівні гриби їсти – один раз.

 

Better three hours too soon, than a minute too late

Краще на три години раніше ніж на хвилину пізніше – Шекспір

Дуже важлива не тільки якість але і вчасність.

 

Don’t assume. With this you make “ASS” from yoU and from ME.

Не роби припущень. Цим ти робиш дурня з себе та з мене.

Припущення залишаються припущеннями, без аналітики, розрахунків, доказів.

 

Never stop to improve

Завжди покращуй

Постійне вдосконалення важливе.

 

На які принципи в житті і в роботі опираєтесь? Що для вас найголовніше?

The will to win, the desire to succeed, the urge to reach your full potential…. These are the keys that will unlock the door to personal excellence.

Confucius

You cant connect the dots looking forward; you can only connect them looking backwards. So, you have to trust that the dots will somehow connect in your future. You have to trust in something – your gut, destiny, life, karma, whatever. This approach has never let me down, and it has made all the difference in my life.

Steve Jobs

There is a way to do it better – find it.

Thomas A. Edison

Good people do not need laws to tell them to act responsibly, while bad people will find a way around the laws.

Plato

Always desire to learn something useful.

Sophocles

 

Питання від профі до профі: звідки черпаєте знання і енергію для невпинного руху?

Від сім’ї, колег, друзів, спорту, природи, книг, фільмів, гітари, шахів, собачки нашої, ….  Дуже багато дають подорожі і нові знайомства.